Мої найцінніші учні! Хоча до школи ви не ходите (у зв'язку з карантином навчальний процес призупинено), але подорож до країни Знань ми не припиняємо, тому ось матеріал для опрацювання:

Учні 5 класів, ми продовжуємо вивчати "Пряму мову. Діалог" і для закріплення своїх знань пропоную виконати такі вправи:

1. Поставити розділові знаки у поданому діалозі:  

         Мамо татку До нас колядники йдуть закричали діти  

         Дядьку пустіть козу в хату  

         Холоду напустите  Та й хата маленька  

         Та й наша коза маленька – в щілинку влізе  

         То заходьте  

2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки при прямій мові.  

Їхав козак за Дунай сказав Дівчино прощай  

1. Перебудуйте речення так, щоб замість них були речення з прямою мовою і словами автора.  

Я запитав товариша, чи він піде в бібліотеку. Мама попросила Максима, щоб він купив хліба.  

 Учні 7 класів, вивчіть написання не з дієприкметниками

Виконайте вправу

Перепишіть, знімаючи риски. 

І. 1. До нічного пейзажу тулився не/виспаний вітер (Ю. Андрухович). 2. Не/спілі плоди низько понагинали гілля (Панас Мирний). 3. Є на світі плоди і дерева не/знані: помаранчі, цитрини, кокоси, банани (І. Коваленко). 4. А що, як загуркоче не/жданий ураган? (П. Перебийніс). 5. У мойого серця жар багатий, у житті не/ділений ні з ким (А. Малишко). 6. Спасибі Вам, мамо, за вічну любов і щедру, не/зміряну ласку (Д. Луценко). 7. Поля душі ніким не/міряні (Г. Лютий). 
II. 1. Пісня несла з собою не/виплакану журбу (В. Винниченко). 2. Навіщо ж пісня? А на те, щоб легше брать усе круте і не/приступне у житті на ще не/звіданій путі (П. Воронько). 3. Усі обернулися лицем до тієї давно вже не/чутої пісні (Олесь Гончар). 4. Співа трава, ніким ще не/зім'ята, і вабить сном солодких таємниць (Є. Маланюк). 5. Я не/залежний і залежний від тебе, світе мій бентежний (А. Кравченко). 6. Не/хиліться! Дивіться далеко у новий, ще не/звіданий світ! (П. Воронько). 
• Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

Учні 11 класу, опрацюйте і законспектуйте матеріал з теми "Еміграційна література (оглядово). “Празька поетична школа ” української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця. Вірші про визначення поета в поезії. Символічні образи вірша “Стилет і стилос?” 

На межі ХІХ – ХХ ст. можна визначити три хвилі еміграції:

І хвиля – трудова. Українці їхали до Канади й США.

ІІ хвиля – пов’язана з поразкою національно-визвольних змагань. Ця хвиля породила плеяду талановитих поетів «Празької школи» (Прага), літературне угрупування «Ми» (Польща), «Танк» (Чехословаччина).

ІІІ хвиля – після Другої світової війни, пов’язана зі сталінськими політичними репресіями. Розкрилися таланти членів угрупування «Мистецький український рух» (МУР) (Німеччина) (1945 – 1948 рр.).  Представники: І. Багряний, Ю. Косач, В. Петров, У. Самчук, І. Костецький. Об’єднання письменників (прозаїків, драматургів, поетів, літературознавців) «Слово». Представники: Г. Костюк, В. Барка, Ольга Мак, Ю. Шерех, У. Самчук, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка. Неформальне об’єднання «Нью-Йоркська група» згрупувало модерністських письменників: Б. Бойчука,  Б. Рубчака, Ю. Тарнавського, Емму Андієвську, Марію Ревакович.

Еміграційна література – твори, написані українськими письменниками на чужині.

Спільне в емігрантських літераторів:

 усі письменники – вигнанці, які створювали ідеалізований образ Батьківщини, з якою відчували нерозривну єдність;

 у більшості письменників творчість спрямована на історичне минуле;

 митців мучило питання майбутнього України, української літератури, українського письменства;

 писали на теми, які в умовах тоталітарної держави були заборонені: жорстокі випробування та тортури безвинних людей у ГУЛАГах та героїзм ув’язнених у боротьбі проти тоталітарного режиму, голодомор.

«Празька школа»

«Пражани» – це письменники, які після революції 1917 року та громадянської війни опинилися закордоном.

1929-го року багаторічна внутрішньопартійна боротьба в СРСР завершилася повною перемогою Й. Сталіна та його прихильників. Установилася тоталітарна диктатура. Для культури це мало трагічні, руйнівні наслідки. Усе поставлено під жорстокий ідеологічний контроль. Була згорнута політика українізації. Літературний метод – соціалістичний реалізм. Складні політичні умови для розвитку національної літератури в країні та переслідування письменників – причина еміграції письменників. 

Історіософія − (мудрість історії), осмислення історії нащадками, всупереч офіційним джерелам

Літературна школа — те саме, що й літературні течії. Цей термін виявляє особливості творчості будь-якого великого письменника (ідейно-художні образи), які стали для інших письменників школою художнього слова.

Українці, наділені талантом поета чи письменника, обов’язково знаходили одне одного, спілкувалися, обмінювалися інформацією, своїми новими творами, могли об’єднуватися в школи з офіційними паперами, статутом (МУР), або могли просто спілкуватися між собою за прикладом літературних вечорів                                      М. Коцюбинського. Спочатку в Олеся у Празі часто бував один з врятованих еміграцією неокласик Юрій Клен з сином Вольфрамом. Потім сюди стали часто навідуватися молоді талановиті поети й письменники, такі як Євген Маланюк, Наталя Лівицька – Холодна та інші. Ось Прага, а ось Подєбради, де в маєтку О.Олеся і зустрічалися талановиті поети й письменники, яких критики пізніше назвали письменниками «празької школи».

Поети - “пражани” себе офіційно ніде не зареєстрували, тому термін “празька школа” існує тільки серед критиків. А “пражани” були своєрідним «творчим клубом», в якому зосереджена ціла низка прогресивних ідей того часу, котрі поділялися всіма співрозмовниками, хоча вони були глибоко самобутніми й самодостатніми особистостями.

Ще одним суттєвим аргументом на користь назви «Празька школа» є географічний чинник. Не слід забувати, що становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х років, де більшість із них навчалися, відвідували лекції чи викладали у місцевих вузах та інших навчальних установах:

- Карловий університет (О. Стефанович, О. Лятуринська, О. Ольжич, Н.Лівицька-

Холодна, А. Гарасевич),

- Український Вільний Університет (О. Стефанович, О. Ольжич, А.Гарасевич),

- Українська господарська академія (Є. Маланюк, Л. Мосендз),

- Український високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова (Ю. Дараган, О. Теліга, Г. Мазуренко),

- Українські студії практичного мистецтва (О. Лятуринська, Г. Мазуренко).

Міжвоєнна Прага, по суті, перетворилася на один із найбільших мегаполісів

українського наукового, літературного та політичного життя на еміграції

Мета творчості «пражан» - розповісти про себе і свій час.

Перші збірки «пражан» - «Акварелі» Галі Мазуренко, «Сагайдак» (своєрідний поетичний заспів «пражан») Ю. Дарагана – 1925 р.

Представники: Олександр Олесь – засновник “празької школи”; 

Юрій Клен – поет-неокласик; 

Наталя Лівицька-Холодна, дочка Президента УНР в екзилі (за кордоном); 

Дмитро Донцов – “злий геній” – ідеолог тероризму; 

Юрій Липа – поетично обдарований лікар, видатний український мислитель історіософського та геополітичного спрямування, прозаїк, перекладач, противник “донцовізму”; 

Оксана Лятуринська реалізувала себе і в малярстві, і в скульптурі, і в кераміці, і в писанкарстві, і в поетичній творчості;

Олена Теліга – поетеса, революціонерка, яскрава особистість, вольова, енергійна й вродлива жінка, яка своє життя присвятила боротьбі за незалежну Україну. Під час Другої світової війни на окупованій Україні організувала літературно-мистецьке життя, очолила Спілку письменників України. Як українську патріотку гестапівці 1942 р. розстріляли в Бабиному Яру;

Леонід Мосендз творив «наукову» поезію, включаючи філософські мотиви, поняття й лексику з точних наук, розширюючи естетичне поле лірики.

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 року в Ново-Архангельську на Херсонщині в сім’ї українських інтелігентів. Спочатку він навчався в реальній школі в Єлисаветграді, а потім — у Петербурзькому політехнічному інституті. У 1914 році юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.

1917 року він перейшов у розпорядження полковника Мішковського, котрий під час встановлення гетьманської влади в Україні став керівником оперативного відділу Генерального штабу (побачене в цей час потім відбивалось і на творчості Є. Маланюка).

У 1920 році разом з Армією УНР (Української Народної Республіки) Є. Маланюк емігрував, спочатку жив у Каліші в таборі для інтернованих українських частин. 1922 року він разом з Ю.Дараганом заснував журнал «Веселка». Наступного року закінчив Подєбрадську академію в Чехословаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі. 1925 року в Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», 1926-го в Гамбурзі — книжка «Гербарій». 1929 року Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».

Протягом 1930-1939 років у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата».

1945 року Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький Український Рух), 1949-го — переїхав до США. 

У 1951-1966 роках вийшли такі його твори: збірки «Влада» (Філадельфія, 1951); «Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954); «Остання весна» (Нью-Йорк, 1959); «Серпень» (Нью- Йорк, 1964); поема «П’ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953), два томи есеїстки «Книги спостережень» (Торонто, 1962. Т. 1; Торонто, 1966. Т. 2).

1958 року Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».

16 лютого 1968-го помер у передмісті Нью-Йорка.

Творча спадщина Євгена Маланюка

1922-1923 – співвидавець журналу «Веселка», (Польща, м.Калуш, табір для інтернованих  вояків Армії УНР).

1922 співвидавець альманаху “Озимина”. 

Збірки поезій

1925 “Стилет чи стилос” Калуш, Польща.

1926 “Гербарій” Подєбради, Українська господарська академія, Чехо-Словаччина

1930-1939 “Земля і залізо” , Варшава, Польща

 “Земна Мадонна” , Варшава, Польща

 “Перстень Полікрата” , Варшава, Польща

 “Вибрані поезії”, Варшава, Польща

Активна участь у літературному процесі еміграції “МУР”(Західна Німеччина).

1951 “Влада”, “Поезії”, “Проща”, Америка, Ньо-Йорк

1953 Поема “П’ята симфонія”

1959 “Остання весна ”, Америка, Ньо-Йорк

1964 “Серпень”, Америка, Ньо-Йорк

1972 (Видано посмертно ) “Перстень і посох”

Літературно-публіцистичні статті

1954 “Нариси з історії нашої культури”

1962 Т.І , 1966 Т ІІ “Книга спостережень”- цикли есеїв про творчість Т.Шевченка,

 І.Франка, Лесі Українки, М.Хвильового, П. Куліша, М. Гоголя, цикли нарисів про радянських письменників, про історіософію, про проблеми творчості, про  проблеми біографії, цикл «Росія».

Збірка «Стилет чи стилос?». Вийшла у світ у 1925 році у Подєбрадах. Це друга з упорядкованих Євгеном Маланюком книг поезій (перша «Гербарій»), проте їй випало стати першою книгою, що побачила світ.  До збірки увійшли поезії, написані протягом 1921-1925 років.

Стилет - невеликий кинджал з тонким тригранним клинком.

Стилос ( з латин.) – знаряддя для письма в античні та середньовічні часи.

Будучи офіцером, Є. Маланюк, як й інші інтерновані офіцери, мав коня та дорогу іменну шаблю. Під час переходу через кордон воїнам заборонили забрати їх з собою, тому коней вони відпустили просто неба на погибель, а зброю втопили у річці Збруч. Але складати руки Маланюк не збирався, він як і Леся Українка вирішив, що його зброєю стане поетичне слово, а значить – він поміняв стилет на стилос.

Стилет чи стилос?- не збагнув. Двояко

 Вагаються трагічні терези.

 Не кинувши углиб надійний якор.

 Пливу й пливу повз береги краси.

 Там дивний ліс зітхає ароматом

 І весь дзвенить од гімнів п'яних птиць

 Співа трава, ніким ще не зім'ята,

 І вабить сном солодких таємниць,

 Там зачарують гіпнотичні кобри

Під пестощі золототілих дів...

А тут - жага набряклий вітром обрій:

Привабить, зрадить і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою -

Розгоном бур і божевіллям хвиль.

Безмежжя! Зачарований тобою -

Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль!

 30.08.1924

Аналіз:

Мотив вірша (про що?) – чіткий вибір поета свого подальшого життя,  якщо він на може боронити свою землю мечем, то захищати її буде пером

Ідейний зміст твору (для чого?) – чітке визначення його як воїна пера

Використовує образи-символи стилета й стилоса

Антитеза лежить в основі поезії (: «тут»... і «там» )

Проблематика світової літератури: що має бути визначальним у художній творчості – краса чи служіння суспільним інтересам?

Та тіль/-ки тут/ ве-се /-лий га/-лас бо/-ю–

 U _ / U _ / U _ / U _ / U _ / U

Роз-го/ном бур/ і бо/ - же-ві /-ллям хвиль/.

 U _ / U _ / U _ / U _ / U _ /.

U _ U _ U _ U _ U _

U _ U _ U _ U _ U _

Віршований розмір — ямб.

Римування — перехресне

Митець брав на себе надзвичайно велику громадянську відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний, хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні ідеї, вірування, прагнення.

Позиція Євгена Маланюка – це позиція вільної у своєму виборі людини, яка не прислуговує ніяким партіям. У колі його зору постійно був літературний процес в Україні від Павла Тичини до Ліни Костенко, а також і чехи, і поляки, і росіяни, і музика, і малярство, і театр.

Домашнє завдання: опрацювати конспект; письмово аналізувати поезію «Під чужим небом»