"Магія слова"

Допомогти змінитися може одна життєва подія, людина або потреба часу… Але перероджуватися потрібно. Хочеться, щоб це були позитивні пертурбації, які працюють на майбутнє. Останнім часом часто чую: «Який учитель, такі й учні», «Учити потрібно по-новому», «Навчати необхідно для життя». Ці фрази відклалися в глибинах підсвідомості. Гризли… Гризли… І змусили на процес навчання подивитися по-іншому. Тож цей тиждень експериментувала з навчальними технологіями, методами, прийомами. І ось що вийшло.

По-перше, дозволила сидіти учням з ким вони самі хотіли (відповідальність за порушення поведінки поклала на них). Створила невимушену атмосферу. Доречно зазначити: учні 11 класу й 7 (підгрупа) ще раніше піддалися цьому експерименту. Боялася за п’ятикласників, але дарма, бо вони зрозуміли, що, якщо хочеш сидіти з другом, не потрібно порушувати дисципліну. Я їм довірила, а вони відчули відповідальність.

По-друге, використовувала різні види наочності та мультимедійні презентації. Змінювала на уроці «декорації». Учні не тільки писали в зошиті, а й виконували інтерактивні завдання в інтернет-ресурсах (5-А стали учасниками вікторини з «Фонетики», 5-Б – гри «Перший мільйон» (та сама тема), 7-А – калейдоскопа «Знайди дієприслівник» та завдань на співвіднесення «Дієприслівники доконаного й недоконаного виду », 11 –  вікторини «Вгадай героя», калейдоскопу «Підготовка до ЗНО»). Майбутні випускники пройшли тестування за допомогою інтернет-ресурсу «Рlickers».

По-третє, давала цікаві завдання, пов’язані з їхніми ґаджетами. Проводити уроки у випускних класах – дуже відповідальне завдання. Ти повинен не тільки подати основний матеріал, а      й готувати дітей до ЗНО. А здивувати й зацікавити сучасну молодь важко, заохотити до навчання теж. На минувшому тижні мені це вдалося! О. Авраменко сказав: «Щоб сучасні ґаджети не заважали в навчальному процесі, зробіть їх не ворогами, а помічниками». Я скористалася порадою. Ви би бачили здивування одинадцятикласників, коли на уроці дозволила зайти в нашу бесіду в одній із соціальних мереж. Але не для розваги, а щоб колективно скласти твір-опис «Зимовий день». Кожен придумав безсполучникове речення з теми – і ось кінцевий результат: Бачу: чудовий зимовий день. Небо потемніло – починається снігопад. Дихнув суровий вітрисько – посипалися сніжинки з дерев. Чую:  діти запрошують пограти в сніжки. Іній на деревах, діти бавляться, звірята бігають. Сипле сніг із неба, щіпає щічки морозець. Бешкетник робить їх збагрянілими, сонце осліплює очі. Носи в малечі червоні, бульби замерзлі. Навколо чарівно; усі падають на льоду. Попадали діти – розламався лід. Попадали діти на льоду – порозбивали носи. Усі поспішають, біле шатро невпинно спускається додолу. Не сніг день робить прекрасним – люди!

А ще майбутні випускники робили селфі з портретами письменників, твори яких виносяться на ЗНО. На уроці, під час постійної рубрики «На зустріч ЗНО», ми вгадували зображення. Но фото були підказки з творів письмеників, цитати про них і про героїв творів. Було цікаво!

Результат? Чудовий! Такий підхід мотивував дітей. Працювали всі: відмінники й діти, які мають незначні досягнення в навчанні. Їхні очі горіли цікавістю. Вони питали, чи не відкритий у них урок, чи й надалі буде так захоплююче? Мені вперше щиро подякували за урок!

Проблеми, які виникли… Брак технічних засобів, черга на них (сподіваюся, що далі вона буде ще більшою). Так, і в мене часу вільного залишилося менше. Але мені це подобається. З уроку я виходжу з відчуттям самоствердження! А зацікавлені й вдячні очі дітей варті цього… До іншого мені байдуже…

Далі буде…